"Горить свіча"- година-вшанування.

Горить свіча, і випікає серце її вогонь.

 І серце скапує сльозами в пригорщі долонь...

Нема від серця сліду — тільки світло —

Яскраве й тепле, наче подих свічки...

Горить свіча... А, може, то Душа?..

Виставка-презентація "Кіровоградщина у дзеркалі часу".

18 листопада учні гімназії мали змогу ознайомитися з виставкою серії фотоальбомів, які присвячені 75- річчю утворення Кіровоградської області.

У цьому виданні представлена коротка історія кращих хореографічних колективів Кіровоградщини, найяскравіші події музичного життя, найвідоміші музичні колективи, конкурси та фестивалі, твори живописців, графіків, скульпторів, майстрів монументального та декоративно-ужиткового мистецтва різних поколінь,

Виставка листів літературному герою.

— Ми живемо у XXI столітті, в час високих технологій. Усе частіше люди спілкуються за допомогою мобільного зв’язку, мережі Інтернет. SMS та електронні листи суттєво відрізняються від традиційних листів, що писали люди протягом віків і тисячоліть. Тільки такі листи можна зберігати протягом багатьох років як пам’ять про близьку людину, відчувати аромат парфумів від них, перечитувати знову і знову… 

Ось такі листи і написали учні 6-их класів. Тільки  адресовані вони не звичайним людям, а любимим літературним героям. Адже діти  вже давно хотіли поставити героям свої запитання, висловити свою думку про ставлення до любимого  твору.

Як оживають книги.

Мабуть, багатьом із нас в дитинстві книжки подобались саме за їх чудові ілюстрації. Чарівна сила художника може як прищепити любов до книжки, так і навпаки, відштовхнути. Не всім вистачає таланту, аби творити на втіху дитині та по-справжньому насолоджуватись своєю працею. Мабуть для цього самим треба бути трішки дітьми, з їх щирістю та безпосередністю. Саме слово “ілюстрація” з латинського перекладається як “освітлення”. То хто ж ті найкращі художники, які у темряві освітлюють юним читачам шлях до дитячої книги?

Нещодавно в бібліотеці  відбувся урок-знайомство на якому учні 6-Б класу дізналися як готується ілюстрація до книги, познайомилися з п'ятіркою кращих художників-ілюстраторів України: К.Єрко, Є.Гапчинською, К.Лавро, К.Штанко, І.Баранько.

Вдома діти самостійно підготували ілюстрації до любимих книжок і разом з бібліотекарем організували виставку своїх робіт.

Вислови про мову (до Дня української писемності та мови)

Українці – стародавній народ, а мова "їхня багатша і всеосяжніша, ніж персидська, китайська, монгольська і всілякі інші.

(Е. Челебі)

Эта мова величава и проста.

(Володимир Маяковський)

Доля нашої мови залежить і від того, як відгукнеться на рідне слово наша душа, як рідне слово бринітиме в цій душі, як воно житиме в ній.

(Олесь Гончар)

… Поки живе мова – житиме й народ, яко національність ... От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань.

(Іван Огієнко‎)

Українська мова – божиста, богодана, богообрана.

(Мойсей Фішбейн)

Кожен із нас має гордитися своєю чудовою мовою, адже вона того варта.

(Олесь Гончар)

Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів.  

(В. Захарченко)

Відчуваю й усвідомлюю, яка це красива й легка мова.

(І. Репін)

"Найбільші бібліотеки світу" бібліотечний урок

На землі існує три головні цінності, три чуда:

хліб, щоб народ завжди був здоровий і сильний;

жінка, щоб не обривалася нитка життя;

книга, щоб не обривався зв'язок часів.

Бібліотека з грецької означає книгосховище.

У кожній країні в різні періоди бібліотеки виконували важливу духовну місію – бути дзеркалом і пам’яттю народу, держави, центрами їхньої духовності.

 
В жовтні цього року на базі районної бібліотеки було проведено бібліотечний урок "Найбільші бібліотеки світу". Учні 5-го класу ознайомились з 10-ма найбільшими і найкращими бібліотеками світу, з їх архітектурою, фондом. Переглядали призентації, приймали участь в обговоренні.

В кінці уроку бібліотекарі дитячого відділу РБ, для порівняння, ознайомили дітей з фондом своєї бібліотеки, з новими надходженнями.

Мово моя рідна, мово українська.

      Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почуття.

      Мова народу — це не тільки засіб спілкування між людьми однієї нації, це набагато більше. Це і рідний край, безмежні простори полів і лісів, глибоководні ріки, чарівні озера і теплі моря, родинні зв’язки, спільні уподобання і думи народу, мрії людей і сподівання, культура і своя задушевна пісня, якої ні в кого більше такої немає. Це спільна радість і спільне горе, схожі долі, це все те, що виливається у рідне слово, однаково доступне для всіх. Рідна мова... У ній душа народу, його сила і слабкість, його неповторність і єдність. Мова народу... Вона як дві краплини води схожа на характер людей, які нею розмовляють.

      Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе. Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні.

Мово моя, ти для мене криниця, Я навіки з тобою, допоки я є. П’ю з твого джерела і не можу напиться, Ти для мене любов і натхнення моє. Ти і казка, і пісня чудова лірична. Ти і дума, і правда, і мрія людська. Неповторна і щира, ласкава й музична, Українському серденьку завжди близька. Ніби мати, така дорога і єдина. Ніби Всесвіт — велика й велична для нас. Ми з тобою — народ і велика родина! І тебе берегти саме час, саме час!